Мотиви вини й каяття у прозі Олександра Кониського
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-3055-2023-16-28-24-31Ключові слова:
оповідання, персонаж, протагоніст, антагоніст, страх, вина, переступ, каяття, смерть, short story, character, protagonist, antagonist, fear, guilt, sin, remorse, deathАнотація
У статті на прикладі прозових творів Олександра Кониського здійснено аналіз таких морально-етичних концептів як вина і каяття. Очевидним є намагання письменника простежити долю протагоніста, який несподівано навіть для самого себе стає злочинцем. Тож, з одного боку, Кониський закцентував, що ті чи інші протиправні вчинки скоює не особа з генетичною девіантною моделю поведінки, а пересічна, яку обставини довели до відчаю і, зрештою, до межової ситуації, а з другого, – письменник ствердив, що навіть випадкове вбивство викликає у протагоніста глибокі страждання, а усвідомлення своєї вини й гріховності зумовлює каяття і самосуд. Мета статті – простежити, як Кониський репрезентував мотиви вини й каяття та як вони співвідносились із тогочасною колективістською і правовою культурою. Для досягнення поставленої мети задіяно біографічний, історико-літературний та герменевтичний методи дослідження.
Посилання
Бойко, Н., 2011. «Таких діячів надто потрібно на світанні національного життя» (Літературна спадщина Олександра Кониського). Слово і Час, 11, c. 71–80.
Бойко, Н., 2015. Проза другої половини ХІХ ст. крізь призму національну. Слово і Час, 1, С. 72–83.
Бойко, Н., 2019. О. Барвінський та О. Кониський: до історії співпраці. Слово і Час, 6, c. 85–94. DOI: https://doi.org/10.33608/0236-1477.2019.06.85-94
Бойко, Н., 2020. Іронічність як відчуття дійсності (на прикладі малої прози О. Кониського). Синопсис: текст, контекст, медіа, 26(4). DOI: https://doi.org/10.28925/2311-259x.2020.4.2
Бойко, Н., 2021. О. Кониський в рецепції І. Франка: процеси зближення, відштовхування і меморіалізації. Синопсис: текст, контекст, медіа, 27(4). DOI: https://doi.org/10.28925/2311-259x.2021.4.5
Бурлака, Г., 2011. Роль О. Кониського у переїзді М. Грушевського до Львова. Слово і Час, 11, c. 80–83.
Заблодський, В., 2002. Спокута. В: В. І. Шинкарук (ред.). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис. С. 605.
Камишова, Т., 2008. Етико-естетичний ідеал у творах О. Кониського. Кандидат наук. Автореферат. Київ.
Кониський, О. Я., 1885. Чи злочинець, чи недужий. Зоря, 3–5.
Кониський, О. Я., 1899. Твори. Одеса: Типографія Е. І. Фесенко. Т. 2.
Кониський, О. Я., 1903. Твори. Одеса: Типографія Е. І. Фесенко. Т. 4.
Малахов, В., 2001. Етика. Київ: Либідь.
Матвеєва, Т., 2017. Романний дискурс української літератури другої половини XIX століття як метатекст: модель світу, жанрові трансформації. Кандидат наук. Автореферат. Харків.
Нестеренко, В., 2002. Вина. В: В. І. Шинкарук (ред.). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис. С. 81.
Ожоган, Л., 1990. Проза Александра Конисского в контексте идейно-художественных исканий украинской литературы второй половины ХІХ столетия. Кандидат наук. Автореферат. Киев.
Савчук, С., 2014. Культура вини. Філософія права і загальна теорія права, 1–2, с. 442–451.
Скоробогатько, Н., 1996. Олександр Кониський на тлі своєї доби (Життя. Діяльність. Творчість) . Кандидат наук. Автореферат. Київ.
Хропко, П., 2000. Речник національної ідеї. Дивослово. 8.
