СПЕЦІАЛЬНІ МІСІЇ МІЖНАРОДНИХ МІЖУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Abstract

Статтю присвячено висвітленню теоретичних і практичних аспектів функціонування спеціальних місій міжнародних міжурядових організацій на сучасному етапі. Відзначено, що диверсифікація міжнародних відносин сприяє розширенню взаємовідносин між суб’єктами міжнародного права у різних формах. Актуалізовано на тому, що міжнародні міжурядові організації реалізуючи право зовнішніх зносин дедалі частіше використовують дипломатію ad hoc або спеціальні місії. Виділено, що тенденцією розвитку інституту спеціальних місій є практика їх здійснення міжнародними міжурядовими організаціями з різних питань на різних рівнях. При цьому, підкреслено відсутність нормативного закріплення усіх аспектів їх функціонування. Особливу увагу приділено діяльності окремим спеціальним місіям міжнародних міжурядових організацій в Україні. Встановлено, що дипломатичні тимчасові місії ООН, ОБСЄ, ЄС і в умовах російсько-української війни здійснюються відповідно до положень Конвенції про спеціальні місії 1969 р., звичаєвого права та додатково регламентуються відповідними угодами і меморандумами.

Враховуючи тривалість існування інституту спеціальних місій, і як показує практика, в умовах російсько-української війни така форма дипломатичної діяльності ММО не тільки посідає важливе місце у процесі міжнародного спілкування, але і динамічно розвивається і вдосконалюється, що в перспективі потребуватиме додаткового міжнародно-правового регулювання.