Доброчесність судді як критерій оцінювання роботи судів в Україні

Abstract

Статтю присвячено аналізу практики європейських судових систем щодо застосування до судді такого критерію як доброчесність. Окремо розкрито та опрацьовано теоретичні здобутків науковців щодо змістовного наповнення таких морально-етичних категорій, які увійшли в правовий обіг та національне правове поле як добросовісність та доброчесність. Вибір та актуальність теми обумовлюється критикою та незадовільним станом справ в контексті численних реформ у сфері правосуддя в нашій державі та амбітних цілей досягнення європейської правової та судової культури.
Встановлено, що умовою незалежності суду та здійснення правосуддя з дотриманням принципу верховенства права є доброчесність судді. В той же час визначено, що доброчесність є законодавчо встановленим критерієм кваліфікаційного оцінювання судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Проаналізовано Рекомендації щодо оцінювання суддів, розроблені Європейською мережею судових рад у 2019 році та наведено основні положення, які стосуються систем оцінки суддів та відповідно судів в європейських судових системах. В ході дослідження порівняльного аналізу відбору, оцінювання та просування суддів: поточні критерії та методологія, що використовуються в ЄС та за його межами, встановлено, що компетентність доброчесності (здатність протистояти неправомірному впливу, дотримання професійної етики тощо) є типовим критерієм, закріпленим в законодавстві зарубіжних держав. Виявлено, що в країнах, які нещодавно пройшли або проходять судову реформу, існує тенденція встановлювати дуже високі та дуже детальні вимоги (критерії) для відбору, оцінювання та просування по службі суддів, але менша увага приділяється методології перевірки цих вимог, що спонукає зосередити увагу в майбутніх дослідженнях на конкретних методологіях та інструментах, які дозволяють зрозуміти, як приймаються рішення про те, чи відповідає особа цим вимогам, наприклад доброчесності.
На підставі аналізу наукових підходів щодо застосування таких морально-етичних категорій як добросовісність та доброчесність в праві зроблено висновок, що вони повною мірою відображають завдання суду при здійсненні правосуддя та є як окремою вимогою (компетентністю), так і дороговказом для судді під час виконання своїх обов’язків.