Від ілюзії «сервісної держави» до реальності «спільноти співвласників»: критичний аналіз реформи соціальних послуг та інституційна альтернатива
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2026-16-31-236-246Keywords:
єдина юридична особа публічного права — господарюючий суб'єкт (ЄЮОПП-ГС), Public Value, соціальні послуги, трисекторна модель права, адміністративна деконцентрація, Tax to Territory, V-Model, SGEI, In-House Procurement, фіскальна ілюзія, регуляторне захоплення, Community Impact Statement, крос-секторальна синергія, Фонд господарських ризиків, пастка бідності, юридичний імунітет, Single Legal Entity of Public Law — Economic Entity (SLEPL-EE), social services, three-sector law model, administrative deconcentration, fiscal illusion, regulatory capture, cross-sectoral synergy, Business Risk Fund, poverty trap, legal immunityAbstract
У статті здійснено перегляд парадигми місцевого самоврядування та системи надання соціальних послуг в Україні в умовах правової реальності 2026 року, що настала після скасування Господарського кодексу України та загострила кризу інституційної спроможності громад. На основі міждисциплінарного синтезу (конституційне право, інституційна економіка, системна інженерія) та авторської «Трисекторної моделі права» доведено хибність екстраполяції критеріїв приватної економіки (максимізація прибутку/Shareholder Value) у сферу публічного управління. Обґрунтовано, що нав'язана модель «квазі-ринку» та приватизації публічних функцій генерує небезпечну «фіскальну ілюзію» ефективності через стрімке зростання прихованих трансакційних витрат. Доведено, що цей підхід руйнує конституційні права громадян (ст. 22, 46 Конституції України), спричиняє регуляторне захоплення (regulatory capture), створює умови для «погоні за рентою» (rent-seeking) та консервує економічну залежність через механізм «пастки бідності». Для подолання інституційної дисфункції запропоновано перехід до моделі Територіальної Громади як «Єдиної юридичної особи публічного права – господарюючого суб'єкта» (ЄЮОПП-ГС) з ліквідацією відокремлених комунальних підприємств та консолідацією активів. Розкрито механізми інтеграції органів самоорганізації населення (ОСН) як територіальних філій із правом відкладального вето (V-Model) та фінансування локальної інфраструктури через доктрину «Податки – території» (Tax to Territory). Доведено, що пряме забезпечення (In-House Procurement) та послуги загального економічного інтересу (SGEI) формують крос-секторальну синергію, перетворюючи соціальні видатки на капітальні інвестиції у людський капітал. Концептуалізовано багаторівневий юридичний щит: Фонд господарських ризиків, Звіт про вплив на територіальну громаду (Community Impact Statement, CIS) та імунітет ст. 140 Конституції України для захисту спільної власності. Ця альтернатива трансформує пасивного жителя-«клієнта» на проактивного бенефіціарного акціонера.
