Проблемні аспекти правового забезпечення оцінки ефективності контролю митної вартості товарів
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2026-16-31-151-162Ключові слова:
митна вартість, митний контроль, оцінка ефективності, митні органи, митна оцінка, правове регулювання, управління ризиками, судова практика, митні платежі, пост-митний контроль, customs value, customs control, efficiency assessment, customs authorities, customs valuation, legal regulation, risk management, case-law, customs payments, post-clearance controlАнотація
Статтю присвячено дослідженню проблемних аспектів нормативно закріплених підходів до оцінки ефективності контролю митних органів за правильністю визначення митної вартості товарів. Обґрунтовано, що митна вартість є ключовим елементом митного адміністрування, оскільки виступає базою для нарахування митних платежів і безпосередньо впливає на наповнення державного бюджету та забезпечення добросовісної конкуренції. Визначено, що контроль за правильністю її визначення має складний, багаторівневий характер і поєднує документальну перевірку, застосування системи управління ризиками, аналіз зовнішньоекономічних операцій та пост-митний контроль.
Проаналізовано нормативно-правові засади здійснення такого контролю та підходи до оцінювання його ефективності. Встановлено, що чинна методика оцінювання ефективності діяльності митних органів базується переважно на кількісних показниках, зокрема обсягах донарахованих митних платежів у результаті коригування митної вартості. Доведено, що такий підхід є обмеженим і не враховує якісних характеристик контролю, зокрема обґрунтованості рішень, їх відповідності вимогам законодавства та стійкості при судовому оскарженні.
На основі аналізу статистичних даних судової практики встановлено значну частку скасованих рішень митних органів щодо коригування митної вартості, що свідчить про наявність системних проблем у правозастосуванні та ризик орієнтації контролю на досягнення фіскальних показників. Обґрунтовано, що відсутність коригування митної вартості у випадках її правильного визначення не може розглядатися як ознака неефективності контролю, а навпаки є свідченням належного рівня дотримання законодавства.
Запропоновано напрями вдосконалення методики оцінювання ефективності контролю, які передбачають поєднання кількісних і якісних показників, врахування результатів судового оскарження, рівня обґрунтованості рішень та превентивного ефекту контролю. Зроблено висновок про необхідність трансформації підходів до оцінювання ефективності з метою забезпечення їх відповідності принципам законності, об’єктивності та міжнародним стандартам митної оцінки.
