Обмеження прав і свобод людини при здійсненні заходів захисту державного суверенітету в умовах воєнного стану

Анотація

У статті проаналізовано проблему обмеження прав і свобод людини при запровадженні заходів екстраординарного захисту державного суверенітету в умовах воєнного стану. Зроблено висновок про те, що не викликає сумніву необхідність обмеження певних прав і свобод людини за наявності необхідних підстав в умовах протидії повномасштабній збройній агресії рф проти України, враховуючи безпрецедентне для України зростання кількості вчинених кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, зокрема колабораційних дій, державної зради, посягань на територіальну цілісність і недоторканність, диверсій тощо. Обмеження основних прав і свобод особи в інтересах національної безпеки завжди містить в собі загрозу можливих зловживань, вжиття непропорційних охоронюваному інтересу обмежувальних заходів. Обмеження прав і свобод людини і громадянина під час воєнного стану має здійснюватись з дотриманням всіх правових процедур, супроводжуватись посиленням парламентського та судового контролю, а також контролю з боку інститутів громадянського суспільства.

Окрему увагу у статті присвячено проблемі балансу між захистом національної безпеки (передусім захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України) та забезпеченням прав і свобод людини в умовах воєнного стану. Зроблено висновок про те, що в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, коли під загрозою опинилось існування Українського народу та держави, необхідно забезпечити справедливий та розумний баланс між захистом національної безпеки (державного суверенітету, територіальної цілісності, інших національних інтересів України згідно Закону України «Про національну безпеку України) та забезпеченням основних прав і свобод людини. При цьому варто визнати контрпродуктивною та водночас хибною дилему (підхід) «безпека або свобода».