Вплив клептократичної моделі управління на правову та економічну систему держави
DOI:
https://doi.org/10.34079/2518-1319-2026-16-31-202-213Ключові слова:
клептократія, клептократична економіка, корупція, фактори клептократії, клептократична псевдоеліта, інституційна економіка, інституційне середовище, фільтр для законопроекту, bill filter, kleptocracy, kleptocratic economy, corruption, factors of kleptocratic, kleptocratic pseudo-elite, institutional economy, institutional environmentАнотація
В статті аналізується вплив клептократії як ключового фактору дії на формування, розвиток та мінливість правової та економічної систем. В науковому дослідженні дається визначення аксіоматики ознак та вимірних показників клептократії як системи влади, управлінської системи, а також належної профільної оцінки таких показників та їх обґрунтування. У публікації показаний зв'язок перерозподілу ресурсів в напрямку беніфіціарів клептократичної моделі управління, що унеможливлює економічне зростання в аналізованій країні та тягне зубожіння абсолютної більшості населення. Запропонований авторами аналіз впливу клептократії на економіку передбачає насамперед якісні ознаки-показники в інтеграції з зафіксованими інституційними явищами та показниками корупції, а також тенденціями явищ в динаміці. На думку авторів, можна виділити вісім ознак-показників, серед яких свідома максимізація фіскального навантаження для населення, формування та перерозподіл державного і місцевих бюджетів за пріоритетом, фактичні заборони окремих видів діяльності (економічної активності), узурпація стратегії розвитку країни олігархатом та «керівництвом» держави (через приватизацію, бюджетний процес і ін.), правовий нігілізм по відношенню до прав та свобод населення + (вибіркове правосуддя, безкарність очевидних порушень та злочинів).
У юридичному контексті така модель проявляється не лише через самі закони, які рідко прямо закликають до правопорушень, але й через законопроєкти, що створюють системні прогалини або ослаблюють контроль, а також через способи і техніку їх прийняття.
Автори вважають, що наявна парламентська практика усе ще допускає вагому кількість порушень регламентних норм. Частина цих можливостей закладена у самих нормах Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».
У дослідженні здійснений комплексний аналіз інституційного середовища української економіки, що надає переконливі підстави характеризувати її як, значною мірою, клептократичну та запропоновано здійснити фундаментальну модернізацію економіки з урахуванням євроінтеграційних перспектив.
Водночас кризу в суспільстві, спричинену клептократичною системою державного управління, зокрема в Україні, можна подолати через суттєву трансформацію законодавчих інституцій. Поточна правова база, спрямована на боротьбу з клептократичною економікою та управлінською системою, є явно недостатньою.
