Інтермедіальні елементи у волошинській ретро-деконструкції імперії зла
DOI:
https://doi.org/10.34079/2415-3168-2026-19-34-42-52Ключові слова:
ретро-деконструкція, історіософія, інтермедіальність, візуалізація, портрет-екфразис, деміфологізація, імперія зла, retro-deconstruction, historiosophy, intermediality, visualization, portrait-ekphrasis, demythologization, empire of evilАнотація
Автор статті оприявнює і коментує низку інтермедіальних конотацій у текстах Максиміліана Волошина 1917-1920-х років, які розкривають глибинну суть «страшної», «безумної» російської історії. Історіософська ретро-деконструкція імперії поетом і художником спирається на інтерференцію зображальності та слова, на поєднання стратегій образотворчого мистецтва й історії із залученням документальних свідчень, хронік, літописів. У віршах і поемі «Росія» (1924) Волошин транскрибує феномен імперського зла через низку портретів, у яких візуалізує психологію історичних діячів з їхнім антигуманним стилем правління, деспотизмом та мілітарною психологією; тим самим розвінчує і канон російської історіографії, і низку наративів про т. зв. «велич Росії». Інтермедіальні прийоми посилюють символізм та герменевтику волошинського письма, сприяють його масштабній деміфологізації імперських ідеологем, увиразнюють створений ним цілісний позачасовий «портрет» імперії зла.
