Інтермедіальні елементи у волошинській ретро-деконструкції імперії зла

Автор(и)

  • Леся Станіславівна Генералюк провідний науковий співробітник, в.о. завідувача відділу зарубіжних та слов’янських літератур, доктор філологічних наук, мистецтвознавець, старший науковий співробітник Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України https://orcid.org/0000-0002-5095-5943

DOI:

https://doi.org/10.34079/2415-3168-2026-19-34-42-52

Ключові слова:

ретро-деконструкція, історіософія, інтермедіальність, візуалізація, портрет-екфразис, деміфологізація, імперія зла, retro-deconstruction, historiosophy, intermediality, visualization, portrait-ekphrasis, demythologization, empire of evil

Анотація

Автор статті оприявнює і коментує низку інтермедіальних конотацій у текстах Максиміліана Волошина 1917-1920-х років, які розкривають глибинну суть «страшної», «безумної» російської історії. Історіософська ретро-деконструкція імперії поетом і художником спирається на інтерференцію зображальності та слова, на поєднання стратегій образотворчого мистецтва й історії із залученням документальних свідчень, хронік, літописів. У віршах і поемі «Росія» (1924) Волошин транскрибує феномен імперського зла через низку портретів, у яких візуалізує психологію історичних діячів з їхнім антигуманним стилем правління, деспотизмом та мілітарною психологією; тим самим розвінчує і канон російської історіографії, і низку наративів про т. зв. «велич Росії». Інтермедіальні прийоми посилюють символізм та герменевтику волошинського письма, сприяють його масштабній деміфологізації імперських ідеологем, увиразнюють створений ним цілісний позачасовий «портрет» імперії зла.

Завантаження

Опубліковано

20.06.2026

Номер

Розділ

Статті