Історична пам’ять і некрополітика у прозі Олександра Ірванця

Authors

  • Тетяна Володимирівна Гребенюк професор кафедри культурології та українознавства, доктор філологічних наук, Запорізький державний медичний університет https://orcid.org/0000-0003-1910-5411

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-3055-2022-15-26-27-56-71

Keywords:

сучасна українська література, Олександр Ірванець, дистопія, антиутопія, некрополітика, деколонізація історичної памʼяті, contemporary Ukrainian fiction, Oleksandr Irvanets, dystopia, anti-utopia, necropolitics, decolonization of historical memory

Abstract

У статті розглядається художнє відтворення історичної памʼяті про тоталітарне минуле колонізованої України у дистопіях Олександра Ірванця. Метою дослідження є аналіз художньої репрезентації  у творах «Рівне/Ровно (Стіна)», «Очамимря», «Хвороба Лібенкрафта» і «Харків 1938» обґрунтованого у працях Акіля Мбембе феномену некрополітики як права влади визначати, хто має право на життя, а кого можна знищити. Як основні засоби вияву некрополітики у дистопійних світах творів Ірванця розглядаються поділ  художнього простору на відкриті й закриті зони, відмежування країни від цивілізованого світу, безроздільна влада держави над життям і смертю громадян і показ тілесності персонажів як перманентно загроженої. Соціальна уніфікація, стигматизація персонажів, відмінних від інших, позбавлення їх неповторних особистісних рис розглядається як символічний еквівалент фізичного знищення.

References

Бондарева, О. Є., 2008. Драматургія Олександра Ірванця: постісторичний герой у віртуальному світі. Агора. Перспективи соціального розвитку регіонів, 7, с. 119–132.

Ірванець, О., 2002a. Рівно/Ровно (Стіна). Нібито роман. Харків: Folio.

Ірванець, О., 2002b. «Я не хочу брехати ні собі, ні читачеві». [Інтерв’ю Олені та Володимиру Перепадям]. Українська правда [онлайн]. 30 квітня 2002. Доступно: <https://www.pravda.com.ua/articles/2002/04/30/2988555/> (Дата звернення: 14.12.2022).

Ірванець, О., 2010a. Хвороба Лібенкрафта. Morbus dormatorius adversus. Понурий роман. Харків: Folio.

Ірванець, О., 2010b. Загальний аналіз. Оповідання, повість. Харків : Folio.

Ірванець, О., 2011. «Мур досі розділяє Україну» [Інтервʼю BBC News Україна]. 21 листопада 2011. Доступно: <https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2011/11/111121_book_irvanets_interview_rl> (Дата звернення: 14.12.2022).

Ірванець, О., 2017. Харків 1938: антиантиутопія. Київ : Laurus.

Ірванець, О., 2018. «Курков ближчий до Стівена Кінга, а я – до Артюра Рембо» [інтерв’ю Любов Базів] в Ukrinform. 18 квітня 2018 р. Доступно: <https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2443500-oleksandr-irvanec-pismennik.html> (Дата звернення: 14.12.2022).

Ковалів, Ю. І., 2007. Літературознавча енциклопедія: у двох томах. Київ : ВЦ «Академія». Том 1.

Кульчицький, С., 2013. Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі. Кн. 2. Київ : Темпора.

Монолатій, І., 2018. (Псевдо)пам’ять Рівного від Олександра Ірванця. Zbruč [онлайн]. Доступно: <https://zbruc.eu/node/81958> (Дата звернення: 14.12.2022).

Павлишин, М., 2003. Постколоніальна теорія і критика. Мережева лабораторія Бриколаж [онлайн]. 31 серпня 2003 р. Доступно за: <http://lab.org.ua/article/155/> (Дата звернення: 14.12.2022).

Потапенко, Я. О. 2012. Особливості конструювання «нової тілесності» в маніпулятивно-пропагандистському дискурсі радянського тоталітарного режиму. Наукові записки з української історії, 31, с. 241–246.

Солдатенко, В., 2012. Памʼять. Науково-дослідний інститут українознавства [онлайн]. Доступно: <http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/1721-2012-05-14-10-14-07> (Дата звернення: 14.12.2022).

Ягунов, Д. В., 2020. Тортури як інструмент сучасної політики соціального контролю. Політичне життя, 4, с. 46–54. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.4.6

Blaim, A., 2022. Anti-utopia. In: Marks, P., Wagner-Lawlor, J.A., Vieira, F. (eds) The Palgrave Handbook of Utopian and Dystopian Literatures. Palgrave Macmillan, Cham, pp. 39–51. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-88654-7_3

Claeys, G., 2022. Dystopia. In: Marks, P., Wagner-Lawlor, J.A., Vieira, F. (eds) The Palgrave Handbook of Utopian and Dystopian Literatures. Palgrave Macmillan, Cham, рр. 53–64. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-88654-7_4

da Conceição, F.W.B. and Paulino, R.C., 2022. The historical fiction of Eliana Alves Cruz: necropower, violence, coloniality of the body, and infectious diseases. Veredas: Revista da Associação Internacional de Lusitanistas, (37), pp.51–65.

Foucault, M. and Ewald F., 2003. “Society Must Be Defended”: Lectures at the Collège de France, 1975–1976. Vol. 1. Macmillan.

Mbembé, J.-A. and Meintjes, L., 2003. Necropolitics. Public Culture [online], 15(1), pp. 11–40. Доступно: <https://www.muse.jhu.edu/article/39984> (Дата звернення: 14.12.2022).

Revakovych, M., 2018. Ukraine’s Quest for Identity: Embracing Cultural Hybridity in Literary Imagination, 1991–2011. Lexington Books.

Yaqin, A., 2021. Necropolitical Trauma in Kamila Shamsie’s Fiction. The Muslim World, 111(2), pp. 234–249.

Published

2022-12-30

Issue

Section

Статті