Рецепція дисабілітивної героїні навколишнім світом у романі «За межею» («Out of My Mind») Шерон М. Дрейпер

Abstract

У статті розглядається різна рецепція дисабілітивної героїні Мелоді Брукс навколишнім світом (батьками, нянею-сусідкою, вчителями, наставником, однокласниками, подругою, лікарем та ін.) у романі «За межею» («Out of My Mind») Шерон М. Дрейпер, оповідь у якому ведеться безпосередньо головною героїнею; намагання сприйняття суспільством дітей з обмеженими можливостями не як «інакших», а як рівних собі у всьому, коли вони вчаться в нормальній школі у 5 класі з інклюзивною освітою. Розкривається надзвичайно актуальна тематика пам’яті, порозуміння, чуйності, уваги до іншого, справжніх відносин, дружби між підлітками, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей, цінності зв’язку через спілкування, сили слова (через кільцеву композицію). Аналізується таке явище міжсенсорного сприйняття, як синестезія, використання сенсорних образів, сильна інтертекстуальність з називанням справжніх імен діячів культури, науки і техніки і їхнього внеску в розвиток людства, що свідчать про талановитість дітей з інвалідністю, постійне навчання, самопізнання, самоствердження героїні. Показано, як Мелоді змогла дещо змінити суспільні стереотипи, вплинути на оточуючих, змінитися сама, розкрити свої здібності й досягти успіху при дисфункції тіла і невиліковному діагнозі «дитячий церебральний параліч».