Актуалізація класичного тексту в жанрі римейку: телесеріал «Спіймати Кайдаша» (2020)
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-3055-2022-15-26-27-153-163Keywords:
І. Нечуй-Левицький, «Спіймати Кайдаша», телесеріал, римейк, хронотоп, персоносфера, жанровий код, I. Nechuy-Levytsky, «To Catch the Kaidash», TV series, remake, chronotope, personosphere, genre codeAbstract
Аналізується жанрова специфіка телесеріалу «Спіймати Кайдаша» (2020) сценаристки й продюсерки Наталії Ворожбит та режисера Олександра Тіменка. Ідентифікуються маркери його успіху. Кінотекст максимально зберігає фабульну матрицю повісті «Кайдашева сім'я» (1878) І. Нечуя-Левицького. Водночас, класична фабула виразно осучаснюється, набуває нових соціальних акцентів: тут творчо переосмислюються вже здавна знайомі «традиційні образи» та «вічні питання». Першоджерело актуалізується не лише на рівні хронотопу, персоносфери, сюжетотворення та історичного контексту, але й на рівні стильових парадигм нової епохи. Суттєві модифікації епічного сюжету також відбуваються й на жанровому рівні. Автори ввели додаткові сюжетні фрагменти з участю нових персонажів, значно збільшуючи обсяг (текст класика на півтори сотні сторінок перетворився на дванадцятисерійну міні-епопею). Це розгорнуло проблематику першоджерела, за рахунок акторської гри стало більш виразним психологічне розкриття внутрішнього світу персонажів. Соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка, трансформуючись відносно специфічних вимірів іншого виду мистецтва, перетворилася на успішний «трагікомічний» кінороман. Констатовано, що наявний ресурс «Кайдашевої сім'ї» виявив тенденцію актуалізуватися в часі та просторі за рахунок пародіювання стереотипів, певною мірою – завдяки деміфологізації і десакралізації звичних культурних кодів. Римейк «Спіймати Кайдаша» підтвердив потенційний ресурс першоджерела, можливості його успішного переспіву.
References
Васильєв, Є., 2017. Сучасна драматургія: жанрові трансформації, модифікації, новації: монографія. Луцьк : ПВД «Твердиня».
ВУФКУ. Lost&Found, 2019b. Василина. Преса про фільм «Василина» . [онлайн]. Доступно за: <https://vufku.org/wp-content/uploads/2019/02/Binder2.pdf> (Дата звернення 9 жовтня 2022).
ВУФКУ. Lost&Found, 2019а. Василина. Монтажні листи. [онлайн]. Доступно: <https://vufku.org/wp-content/uploads/2019/02/Binder1.pdf> (Дата звернення 9 жовтня 2022).
Гуменюк, Т. К., 1997. Культура ХХ століття у постмодерністському відображенні. Художня культура: історія, теорія, практика: зб. наук. ст. Київ : ІПК працівників культури, с. 126–141.
Загидуллина, М., 2004. Ремейк, или Экспансия классики. Новое литературное обозрение. [онлайн], 5. Доступно за: <https://magazines.gorky.media/nlo/2004/5/remejki-ili-ekspansiya-klassiki.html> (Дата звернення 5 листопада 2022).
Земленіт, О., 2020. «Спіймати Кайдаша»: в пошуках пропащої родини [онлайн]. Доступно за: <https://commons.com.ua/uk/spijmati-kajdasha/> (Дата звернення 17 жовтня 2022).
Кохан, Т., 2017. Кінематограф у контексті культурного простору ХХ століття: монографія. Київ : Ін-т культурології НАМ України.
Миславський, В. Н., 2007. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. Харків.
Назаренко, М., 2021. Крім «Кобзаря». Антологія української літератури 1792–1883: у 2 частинах. Київ : Laurus, частина 1.
Нечуй-Левицький, І., 1986. Повісті та оповідання В: Твори: в 2 томах. . Київ : Наукова думка, т. 2.
Нове українське кіно, 2020. «Спіймати Кайдаша»: в чому магія популярного серіалу Наталки Ворожбит. [онлайн]. Доступно: <https://www.cinema.in.ua/spiimaty-kaidasha-natalky-vorojbyt/> (Дата звернення 12 вересня 2022).
Пархоменко, Я. А., 2011. Художественная природа ремейка. Москва : ИПК работников телевидения и радиовещания.
Скрипник, Г. (ред.), 2016. 1930–1945. В: Історія українського кіно: у 5 т. Київ: Видавництво ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, т. 2.
Спіймати Кайдаша, 2020. [серіал]. [онлайн]. Доступно: <https://www.stb.ua/serial/ua/issue/spiymaty-kaydasha-smotret-serial-onlayn-vse-serii/> (Дата звернення 8 вересня 2022).
Терехова, Л., 2020. Кайдани Кайдашів: розірвати чи змиритися? [онлайн]. Доступно: <https://genderindetail.org.ua/library/retsenzii/kaydani-kaydashiv-rozirvati-chi-zmiritisya-1341412.html> (Дата звернення 5 жовтня 2022).
Тримбач, С. В. 2019. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно. Київ : Саміт-книга.
Хаврусь, С. 2006. На екрані – твори Нечуя-Левицького та його Стеблів : літературно-мистецькі розвідки, нариси та замальовки. Черкаси : Кур’єр.
Эко, У., 1996. Инновация и повторение. Между эстетикой модерна и постмодерна. Философия эпохи постмодерна. Минск : Красико-Принт, с. 57–63. [онлайн] Доступно: <https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Eko/Inn_Povt.php> (Дата звернення 12 ноября 2022).
Leitch, T., 2002. Twice-Told Tales: Disavowal and the Rhetoric of the Remake. In: J. Forrest and L. R. Koos (eds), Dead Ringers: The Remake in Theory and Practice. New York : State University of New York Press, рр. 37-62.
