Метафорика руйнування в італійському медіадискурсі: репрезентація облоги, оборони та окупації Маріуполя

Abstract

У статті досліджено метафоричні моделі, за допомогою яких італійські онлайн-медіа репрезентували облогу, оборону, руйнування та окупацію Маріуполя в контексті російсько-української війни. Особливу увагу зосереджено на мовному описі знищення міста, масштабів гуманітарної катастрофи, образу цивільних жертв і героїзації українських захисників. Матеріалом дослідження став корпус із 60 публікацій провідних італійських видань (La Repubblica, Corriere della Sera, La Stampa, Il Messaggero, Il Fatto Quotidiano, Il Manifesto, InsideOver, Analisi Difesa та ін.), опублікованих у 2022–2025 роках і відібраних за ключовими словами Mariupol, assedio (облога), Azovstal, città martire (місто-мученик), inferno (пекло), apocalisse (апокаліпсис), fortino (укріплення), bastione (бастіон). Методологічну основу становлять концептуальна теорія метафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона, критичний дискурс-аналіз Н. Фейрклофа, критичний аналіз метафори Дж. Чартеріса-Блека та процедура ідентифікації метафоричних одиниць MIPVU. Це дозволяє розглядати метафору не лише як стилістичний засіб, а як інструмент оцінювання, ідеологічного фреймування та моральної інтерпретації воєнної реальності.

Установлено, що у досліджуваному корпусі італійських медіа формується образ Маріуполя як «міста-мученика» та символу героїчного спротиву. Для репрезентації руйнувань і людських страждань активно використовуються біблійно-апокаліптичні метафори («пекло», «апокаліпсис», «Армагеддон»), тоді як оборона «Азовсталі» осмислюється через оборонні й героїко-міфологічні образи («фортеця», «бастіон», «нові Термопіли», «спартанці»). З’ясовано, що метафорика руйнування виконує не лише описову, а й інтерпретаційну, оцінну та ідеологічну функції. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні домінантних концептуальних моделей, за допомогою яких італійські медіа конструюють образ Маріуполя як простору жертви, катастрофи і водночас героїчного спротиву.