Постколоніальний характер інтертексту класичної української літератури в повісті Юрія Косача «Еней і життя інших»: постмодерністська рецепція
DOI:
https://doi.org/10.34079/2415-3168-2026-19-34-53-64Keywords:
повість Юрія Косача «Еней і життя інших», МУР, еміграційна література, українська література ХІХ та ХХ століть, європейська література / культура, інтертекстуальність, анти- і постколоніалізм, (перед)постмодернізм, Yurii Kosach’s “Aeneas and the Lives of Others”, Artistic Ukrainian Movement, emigration literature, Ukrainian literature of the XIXth and XXth centuries, European literature and culture, intertextuality, anti-colonialism, post-colonialism, (pre-)postmodernismAbstract
У статті розглянуто специфіку перехрещення в повісті Юрія Косача «Еней і життя інших» (1947) інтертекстуальних полів європейської та класичної української літератури (передусім життєтворчості Миколи Гоголя, а також Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки та ін.), що оприявнює постколоніальні сенси невизначеного вибору українського майбутнього після травматичних подій Другої світової війни та серії націєвизвольних поразок, деформування української ідентичності в ситуації еміграції, ревізії національногероїчного чину. Крізь призму постмодерністської реінтерпретації повісті спостережено низку (перед)постмодерністських аспектів письма Юрія Косача, що змушує переглянути хронологічні віхи українського літературного процесу. Окрім ігрового, ревізійного функціонування інтертексту, «коктейлю» сюжетів, алюзій, цитат і ремінісценцій з української та європейської літературної класики, (перед)постмодерністський характер повісті визначають театралізація, «фіктивність» буття, переведеного в суб’єктивний план уяви автора, зведення функцій останнього до скриптора, «нульовий ступінь» письма без чітко оприявленої позиції автора / наратора, а також постмодерністська «чуттєвість» у її перцепції «переходовості», у посткризовій іронічності й недовірі до метанаратвів.
