На шляху до національної літературної енциклопедії сучасного формату [Рецензія на колективну монографію. Сучасні літературні енциклопедії: світовий досвід; за ред. Галини Сиваченко. К.: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2024. 416 с.]

Анотація

У критичній розвідці прорецензовано колективну монографію «Сучасні літературні енциклопедії: світовий досвід», яка є результатом дослідження наукового колективу Інституту літератури НАН України. У рецензованій праці вперше представлено широку панораму досягнень світової літературної енциклопедистики у синхронії та діахронії. Закцентовано на актуальності та своєчасності появи видання означеного формату, націленого на створення національної літературної енциклопедії  як наступного етапу розвитку галузі в Україні. Монографія характеризується продуманою стуктурою, яка відповідає наміру авторів, меті та поставленим завданням. Встановлено, що дослідження (присвячене осмисленню традицій енциклопедистики у країнах Західної, Центральної та Південно-Східної Європи, двох американських континентів) репрезентує поліаспектну, багаторівневу та різновекторну картину поступу означеної галузі: від літературних енциклопедичних словників до енциклопедій, від друкованих книг до електронних видань; розглянуто широкий спектр підходів до організації різних видів енциклопедичних видань (універсальних та національних, зокрема й галузевих, персональних тощо), систематизовано способи, засоби та принципи відбору, а також групування матеріалу, критерії інтерпретації літературознавчих понять та явищ. Цілісності рецензованій праці надає увага авторів не тільки до питання історіографії, а й до ґрунтовного  аналітичного аналізу  загальних тенденцій розвитку світової енциклопедистики загалом. Запропоновано концепцію літературної енциклопедії, головні засади якої визначено у проєкції на створення такої праці на українському ґрунті. Вагома заслуга авторів дослідження полягає в осмисленні досягнень вітчизняної літературної енциклопедистики (зокрема фундаментальні роботи учених української діаспори) в зарубіжному контексті. Окреслено коло питань, що постають перед укладачами майбутньої української літературної енциклопедії. У дослідженні слушно привернуто увагу до багатофункціональності мультимедійної системи, зокрема можливості перехресного читання одного гасла. Потрактовано як винятково перспективну пропозицію авторів рецензованого видання стосовно об’єднання  українських академічних енциклопедій на спільній онлайн платформі. Плідною видається й ідея застосування зарубіжного досвіду створення мультимедійних енциклопедичних платформ щодо залучення фільмографії, ілюстративного матеріалу. Пропоноване видання накреслює широкі перспективи подальшого вивчення досягнень світової літературної енциклопедистики, що, зокрема, передбачає й розширення «географії» досліджуваного матеріалу (огляд та аналіз  основних тенденцій розвитку галузі у країнах Сходу, в Єгипті, Австралії та ін.). Підсумовано, що на основі осмислення багатовекторного розвитку світової літературної енциклопедистики, зокрема й вітчизняної як її складника, вироблено критерії, принципи та підходи створення моделі майбутньої української літературної енциклопедії сучасного формату як явища національної культури, своєрідної її візитівки у глобалізованому світі.