Частиномовні новотвори українських футуристів як ознака когнітивного відчуження художнього мислення: кількісний аналіз

Abstract

У статті запропоновано інтерпретацію виявлених закономірностей у контексті теорії когнітивного відчуження, що розглядає авторські новотвори як засіб трансформації сприйняття дійсності. Проаналізовано частиномовну належність новотворів українських футуристів. На основі корпусу текстів, що включає прижиттєві видання М. Семенка та Ґ. Шкурупія, а також видання О. Влизька, О. Слісаренка та Ю. Шпола, проведено квантитативний аналіз частотності вживання новотворів різних частин мови. Встановлено, що винятковою рисою мовотворчості М. Семенка є збалансований розподіл новотворів між різними частинами мови та велика кількість новотворів-прислівників, тоді як для більшості інших авторів притаманне домінування новотворів-іменників. Визначено індивідуальні частиномовні преференції досліджуваних авторів та окреслено перспективи подальших студій неологічних процесів у літературі українського авангарду.