Фентезі в Україні – жива культурна традиція
DOI:
https://doi.org/10.34079/2226-3055-2023-16-28-127-139Ключові слова:
фентезі, традиція, культурний продукт, фанарт, глобалізація, fantasy, tradition, cultural product, fan-art, globalizationАнотація
У статті запропоновано розглядати сучасне фентезі в Україні як живу культурну традицію, що виходить за межі літературного дискурсу та загалом трансгресивно долає будь-які норми. Зокрема, звернено увагу на мистецькі й немистецькі форми існування фентезі як культурного продукту та сфери діяльності професіоналів й аматорів. Зазначено, що фентезі активно поширюється за межі літератури, охоплює діяльність митців, що працюють у різних видах мистецтва, критиків, фанівської спільноти, проникає у сферу ужиткового, вуличного мистецтва та культурної організації дозвілля (відеоігри, настільні ігри, фестивалі). Долаються межі як між фахівцями й аматорами, так і між мистецтвом і повсякденням, між високою та популярною культурами. Ця тенденція, властива українському фентезі, вписує вітчизняну культуру в глобалізаційні світові процеси. Фентезі як жива культурна традиція розвивається значною мірою під впливом фанівської спільноти та реалізується у різних медійних і культурних форматах.
Посилання
Арєнєв, В., 2018. Слон, що кукурікає: як розібратися у жанрах фантастики. Читомо [online] Доступно: <https://archive.chytomo.com/blogs/slon-shho-kukurikaye-yak-rozibratisya-u-zhanrax-fantastiki> (Дата звернення 23.10.2022).
Базилевич, Д., 2019. Про Відьмака, але не рецензія. НВ Техно [online] Доступно: <https://techno.nv.ua/ukr/technoblogs/pro-vedmaka-no-ne-recenziya-50060698.html> (Дата звернення 15.11.2022).
Бовсунівська, Т., 2009. Фентезі: метафізичні межі роману. В: Т. Бовсунівська, Теорія літературних жанрів. Київ: Київський університет, с. 442–455.
Бойко, О., 2021. Реалізація категорії інтертекстуальності в художньому дискурсі фентезі. Доктор філософії. Дисертація. Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.
Бровінська, М., 2022. У коміксах про Stormwatch від DC Comics з’явиться новий український супергерой Павло Ступка. Хто це? Dev.ua [online] Доступно за: <https://dev.ua/news/dc-comix-1669669295> (Дата звернення: 15.11.2022).
Гурдуз, А., 2012. Роман Дари Корній «Гонихмарник» : місце в мистецькому контексті з погляду традиції й новаторства. Українознавчий альманах, 9, с. 229–235. Київ; Мелітополь,
Дев’ятко, Н., 2009. Можливості впливу сучасних жанрів: фантастика, фентезі, казка. Журнал «Самиздат» [online] Доступно за: <https://cutt.ly/AjjJesp> (Дата звернення: 12.10.2022).
Дегтяренко, Н., 2022. «Украдений місяць. Кум», намальований воїном ЗСУ, переміг у Парижі. П’ятірка найкращих українських мультфільмів, що підкорюють світ. Ipress [online] Доступно: <https://ipress.ua/articles/ukradenyy_misyats_kum_namalovanyy_voinom_zsu_peremig_u_paryzhi_top5_ukrainskyh_multiv_shcho_pidkoryuyut_svit_336089.html> (Дата звернення 19.11.2022).
Канчура, Є., 2016. Інтермедіальні аспекти фентезі: напрями дослідження. В: Т. М. Рязанцева, Є. О. Канчура, ред. Інтермедіальні виміри літератури фентезі: збірка матеріалів наукового семінару Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 20 квітня 2016 р. Київ, [б.в.], с. 22–28.
Канчура, Є., 2017. Фентезі : оновлення погляду на світ і шлях до себе. Дивослово, 6, с. 47–52.
Легеза, С., 2020. Фентезі як гра з національним: випадок Польщі. В: Т. М. Рязанцева, Є. О. Канчура, ред. Національна своєрідність літератури фентезі: європейська палітра: збірник матеріалів наукових семінарів Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 22 листопада 2018, 19 квітня 2019. Київ, [б.в.], с.30–38.
Манахов, О., 2015. Фентезі як інтертекстуальний жанр епохи постмодернізму. Філологічні семінари, 18, с. 36–43.
Манахов, О., 2018. Жанр фентезі в контексті культури. В: ІV Дунайські наукові читання: гуманітарна освіта в теорії та практиці: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Ізмаїл, 23 жовтня, 2018 року. Ізмаїл : РВВ ІДГУ, с. 70–72.
Микицей, М., 2013. «Мантикора» розправила крила. Не рятівне коло, а роздуми про нього. Збруч [online] Доступно за: <https://zbruc.eu/node/4981> (Дата звернення: 15.11.2022).
Kasa, 2020. Містерія туманного Альбіону: «Містерія туманного Альбіону» Музичне фентезі на музику британських композиторів [online]. Доступно за: <https://kasa.com.ua/quotmisteriya_tumannogo_albionuquot_muzichne_fentezi_na_muziku_britanskih_kompozitoriv_104058508> (Дата звернення: 15.11.2022).
Ігромаг, 2020. Настільна гра Володар Токіо: Лютоборщ / Fierce borsch, [online] Доступно за: <https://desktopgames.com.ua/ua/lyutoborshch.html> (Дата звернення 15.11.2022).
Павкін, Д., 2011. Чи писав Дж. Р. Р. Толкієн фентезі, або теорія жанрів у світлі прототипної семантики. Вітчизняна філологія : теоретичі та методичні аспекти вивчення, 2, с. 91–99. Черкаси : Вид. Ю. А. Чабаненко.
Паранюк, Д., 2019. Еволюція фантастики у метажанр фентезі: приклад Кліффорда Саймака. Доктор філософії. Дисертація. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Півень, С., 2017. Криза ідентичності у плинній сучасності : (рецепція у літературі фентезі). Наукові записки НаУКМА, Серія: філологічні науки (літературознавство) , 195, с. 60–68. Київ.
Нікітюк, Л., 2022. Чарівна скрипка [Сіла птаха українська…] [Video]. Доступно: <https://youtu.be/yFbNDpYSRwg> (Дата звернення: 01.12.2022).
Рязанцева, Т. та Канчура, Є., ред., 2018. Витоки літератури фентезі. Поезія у контексті метажанру фентезі: Збірник матеріалів наукового семінару Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 17 листопада 2016, 21 квітня 2017. Київ, [б.в.].
Рязанцева, Т. та Канчура, Є., ред., 2020. Національна своєрідність літератури фентезі: європейська палітра: Збірник матеріалів наукових семінарів Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 22 листопада 2018, 19 квітня 2019. Київ, [б.в.].
Рязанцева, Т., 2016. Екфрасис і гіпотипозис у ранній прозі Дж. Р. Р. Толкіна (описи осель Валарів у «Книзі Забутих Переказів»). Сучасні літературознавчі студії, 13, с. 489–499. Київ: Вид. центр КНЛУ.
Скорбатюк, Д. та Мтт (Онищенко), Р., 2019. Враження від коміконів по-запорізькі. Das ist fantastisch! , 05, Cimmeria, 2018/2019, с. 68–72.
Хороб, С., 2017. Жанрові особливості української фантастики кінця ХХ – початку ХХІ століття. Доктор філософії. Дисертація. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка.
Черничко, А., 2022. Польські географи створили детальну мапу всесвіту «Відьмака». Bird in flight [online] Доступно: <https://birdinflight.com/novini/20220117-world-of-the-witcher-map.html> (Дата звернення 15.11.2022).
Юхимук, Я., 2016. Подвійна інспірація: музика і фентезі. В: Т. М. Рязанцев, Є. О. Канчура, ред. Інтермедіальні виміри літератури фентезі: збірка матеріалів наукового семінару Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 20 квітня 2016 р. Київ, с. 50–55.
Kaczor, K., 2021. Baśń czy nie baśń? O polskim definiowaniu fantasy w siedmiu aktach. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis, Studia Poetica, 9, folia 337, s. 158–182, DOI: 10.24917/23534583.9.10/
Maj, K., 2021. Światocentryczność fantastyki. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis, Studia Poetica, 9, folia 337, s. 216–233, DOI: 10.24917/23534583.9.13
Pindel, T., 2021. Andrzeja Sapkowskiego i Jacka Dukaja rozważania o fantastyce. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis, Studia Poetica, 9, folia 337, s. 139–157, DOI: 10.24917/23534583.9.9
Woolf, D., 2022. «МІМІК» – фанзін про Настільні Рольові Ігри українською. UAGeek [online] Доступно: <https://uageek.space/dw-mimik> (Дата звернення 01.12.2022).
