Особливості розтабуювання образу матері в новелі Д. Г. Лоренса «Мати й дочка»

Автор(и)

  • Людмила Миколаївна Кулакевич професор кафедри філології та перекладу, доктор філологічних наук, ДВНЗ „Український державний хіміко-технологічний університет” https://orcid.org/0000-0002-2405-8894

DOI:

https://doi.org/10.34079/2226-3055-2023-16-28-140-148

Ключові слова:

Лоуренс, образ жінки, міф про Деметру і Персефону, новела, Lawrence, the image of a woman, the myth of Demeter and Persephone, novel

Анотація

Безпосереднє прочитання малої прози Д.Г. Лоренса дає підстави стверджувати, що дуже часто об’єктом зображення англійського письменника є жінка. Аналіз останніх досліджень і публікацій про творчість цього письменника за останні три роки засвідчив, що, як і раніше, об’єктом наукових рефлексій в основному є романи письменника. Особливості творення образу жінки в малій прозі англійського митця залишаються поза увагою. Це і зумовило актуальність нашого дослідження. Мета статті – проаналізувати особливості образу матері в новелі Лоренса «Мати й дочка» / Mother and daughter. Завдання дослідження – з’ясувати сюжетну основу новели і художні складники жіночих образів у ній.

Установлено, що сюжетним стрижнем новели є латентний конфлікт між Вірджинією Бодуїн і її матір’ю, спричинений гіпертрофованою опікою останньої. Підкреслено, що Лоренс у своїх творах неодноразово художньо презентує долю своїх героїв як результат материнського психологічного насилля. Деталі побутування жінок Бодуїн імпліцитно скеровують на розуміння відносин між ними як стосунків сімейної пари, де мати «грає» чоловічу роль. Розглядаємо зображення стосунків у родині Бодуїн як авторську версію грецького міту про Деметру і Персефону.

У висновках зазначено, що новела «Мати й дочка» Д.Г. Лоренса є своєрідною інтерпретацією грецького міту про викрадення дівчини як способу вирвати її з-під материнської опіки. Винесення в назву саме слів на позначення кровних взаємозв’язків можемо потлумачити як те, що життя жінок Бодуїн художньо презентують поширену в суспільстві модель відносин й відповідно інтерпретувати життя Вірджинії не як окремий випадок, а як норму.

Посилання

Болен, Дж. Ш., 2006. Богини в каждой женщине. В: Новая психология женщины. Архетипы богинь. Киев : PSYLIB.

Городнюк, Н., 2017. Res incognita: семіотика речі у східнослов’янському модерністському романі першої половини ХХ століття : монографія. Дніпро : Свідлер А. Л. 560 с.

Кулакевич, Л., 2021. Особливості інтерпретації мотиву сплячої красуні в новелі Д.Г. Лоренса «Принцеса». Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки, 2(22), с. 33–42. DOI: https://doi.org/10.32342/2523-4463-2021-2-22-3

Кулакевич, Л., 2022a. «Еlan vital»: «перезавантаження» жінки в новелі Г.Д. Лоренса «Сонце». Міжнародний філологічний часопис, 13(2), c. 51–61 DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2022.02.006

Кулакевич, Л., 2022b. Особливості трансформації образу Великої Матері в новелі Д.Г. Лоренса «Прекрасна Дама». Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки, 1(23), c. 91–99. DOI: https://doi.org/10.32342/2523-4463-2022-1-23-8

Лоуренс, Д. Г., 2003. Фантазия на тему о бессознательном. Психоанализ и бессознательное. Порнография и непристойность. Москва : Эксмо.

Лоуренс, Д. Г., 2006. Мать и дочь. В: Счастливые привидения: рассказы. Москва : Б.С.Г.-ПРЕСС, c. 451–492.

Стирнік, Н., 2010. Жених про запас. В: Всесвіт. № 7–8, с. 187–194.

Стирнік, Н., 2021. Новелістика Д. Г. Лоренса: мотивно-тематичний комплекс і жанрові стратегії. Кандидат наук. Дисертація. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

Стирнік, Н., 2020. Спокусниця. В: Всесвіт. № 1–2, с. 82–98.

Стирнік, Н., 2011. Сутінки весни. В: Всесвіт. № 7–8, с. 143–157.

Юнґ, К. Ґ., 2013. Архетипи і колективне несвідоме. Львів : Астролябія. 588 с.

Burnley, D., 2020. D. H. Lawrence, «Fanny and Annie». In: The History of the English Language. Р. 390–396.

Gökçek, A., 2020. The Significance of Epiphany in D.H. Lawrence’s Short Story «The Odor of Chrysanthemums». Advances in Language and Literary Studies, 11(5), р. 32. DOI: https://doi.org/10.7575/aiac.alls.v.11n.5p.32

Harahap, A. M., 2020. Modernism in «Mabel» аnd «The Rocking-Horse Winner». Language Research Society, 1(1). DOI: https://doi.org/10.33021/lrs.v1i1.1034

Leavis, F. R., 1955. D. H. Lawrence: Novelist. Harmondsworth : Penguin Books in Association with Chatto and Windus.

Norris, M., 2020. Bibliographical Approaches to D. H. Lawrence’s “Odour of Chrysanthemums”: Archive Fever for the Text-In-Process. Textual Cultures, 13(2). DOI: https://doi.org/10.14434/textual.v13i2.31603

You, X., 2021. Animal Vision and Life Consciousness –‘Horse’ in D. H. Lawrence’s 1920s Short Stories. English Language and Literature Studies, 11(2), p. 78.

Завантаження

Опубліковано

29.06.2023

Номер

Розділ

Статті